Орфографічний словник української мови

соланін

солані́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. соланін — -у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і міститься в рослинах родини пасльонових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. соланін — СОЛАНІ́Н, у, ч. Органічеа отруйна речовина, що міститься в рослинах родини пасльонових (картоплиння, паростки картоплі та ін.). У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина – соланін (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. соланін — СОЛАНІ́Н, у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і зустрічається в рослинах родини пасльонових. У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина — соланін (Укр. страви, 1957, 181).  Словник української мови в 11 томах