Орфографічний словник української мови

соняшничина

соняшничи́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. соняшничина — -и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. соняшничина — СОНЯШНИЧИ́НА, и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.). Лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (О. Гончар); Ганяло хлоп'я на соняшничині по сільській куряній вулиці (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. соняшничина — СОНЯШНИЧИ́НА, и, ж. Стеблина соняшника (у 1 знач.). Лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (Гончар, II, 1959, 389); Ганяло хлоп’я на соняшничині по сільській куряній вулиці (Цюпа, Краяни, 1971, 29).  Словник української мови в 11 томах