Орфографічний словник української мови

софора

софо́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. софора — -и, ж. Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. софора — СОФО́РА, и, ж. Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.  Словник української мови у 20 томах
  3. софора — софо́ра (араб. софара – жовта рослина, від асфар – жовтий) рід рослин родини бобових. Дерева або кущі, рідше – багаторічні трави. Поширені переважно в країнах з теплим кліматом. Деякі види культивують як декоративні.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. софора — СОФО́РА, и, ж. (Sophora L.). Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.  Словник української мови в 11 томах