софора

СОФО́РА, и, ж.

Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.

Довговічність, густа і добре розвинена крона дають можливість застосовувати софору як головну породу, що утворює основний намет полезахисного лісонасадження (з наук. літ.);

З давніх-давен люди звернули увагу на дивовижні цілющі властивості софори (з наук.-попул. літ.);

Софора китниковидна;

Софора японська.

Значення в інших словниках

1. софора — софо́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. софора — -и, ж. Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. софора — софо́ра (араб. софара – жовта рослина, від асфар – жовтий) рід рослин родини бобових. Дерева або кущі, рідше – багаторічні трави. Поширені переважно в країнах з теплим кліматом. Деякі види культивують як декоративні.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. софора — СОФО́РА, и, ж. (Sophora L.). Багаторічна листопадна або вічнозелена рослина родини бобових з непарнопірчастими листками і квітками, зібраними в китиці або волоті.  Словник української мови в 11 томах