соцький

со́цький

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. соцький — -кого, ч., іст. 1》 Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). 2》 У дореволюційній Росії та в Україні – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільській сходці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. соцький — СО́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). Представник городян, соцький Микула, за словами літопису, переконував Данила зовсім винищити бояр (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. соцький — -ого.  Словник жарґонної лексики української мови
4. соцький — Со́цький, -кого, -кому; -кі, -ких  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. соцький — СО́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). Представник городян, соцький Микула, за словами літопису, переконував Данила зовсім винищити бояр (Іст.  Словник української мови в 11 томах
6. соцький — Соцький, -кого м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.  Словник української мови Грінченка