спалахувати —
див. горіти; сердитися
Словник синонімів Вусика
спалахувати —
-ую, -уєш, недок., спалахнути, -ну, -неш, док. 1》 тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум'я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки недок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спалахувати —
СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без дод. Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Г.
Словник української мови у 20 томах
спалахувати —
при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І.
Фразеологічний словник української мови
спалахувати —
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
спалахувати —
СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без додатка. Раптово і швидко загорятися яскравим полум’ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Хотк.
Словник української мови в 11 томах