спалюватися —
-ююся, -юєшся, недок., спалитися, спалюся, спалишся, док. 1》 розм. Знищуватися вогнем; згоряти. 2》 перен., розм. Втрачати сили, здоров'я (через тяжку працю, нестатки, переживання і т. ін.); виснажуватися. || Змучуватися (про серце, душу і т. ін.). 3》 тільки недок. Пас. до спалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спалюватися —
СПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПАЛИ́ТИСЯ, спалю́ся, спа́лишся, док. 1. Знищуватися вогнем; згоряти. Уночі в превеликий вітер загорілась невеличка халабудка, та од тієї халабудки спалився і ввесь хутір (О.
Словник української мови у 20 томах
спалюватися —
ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...
Словник синонімів української мови
спалюватися —
СПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПАЛИ́ТИСЯ, спалю́ся, спа́лишся, док. 1. розм. Знищуватися вогнем; згоряти. Уночі в превеликий вітер загорілась невеличка халабудка, та од тієї халабудки спалився і ввесь хутір (Стор.
Словник української мови в 11 томах