Орфографічний словник української мови

спанько

спанько́

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спанько — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  2. спанько — -а, ч., розм. Те саме, що сплюх 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. – Оце другий спанько, – вставай, Федір Іллічі! – штовхнув він безцеремонно .. Лисенка (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах
  4. спанько — СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О.  Словник синонімів української мови
  5. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. — Оце другий спанько,— вставай, Федір Іллічі — штовхнув він безцеремонно.. Лисенка (Шер., В партиз. загонах, 1947, 68).  Словник української мови в 11 томах