спанько

СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Маковей); — Нічого, Володимире. Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло (М. Стельмах); — І не сором дівці отакій соні бути? (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. спанько — спанько́ іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. спанько — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
3. спанько — -а, ч., розм. Те саме, що сплюх 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. – Оце другий спанько, – вставай, Федір Іллічі! – штовхнув він безцеремонно .. Лисенка (М. Шеремет).  Словник української мови у 20 томах
5. спанько — СПАНЬКО́, а́, ч., розм. Те саме, що сплюх 1. — Оце другий спанько,— вставай, Федір Іллічі — штовхнув він безцеремонно.. Лисенка (Шер., В партиз. загонах, 1947, 68).  Словник української мови в 11 томах