спанієль —
-я, ч. Порода довгошерстих коротконогих мисливських собак з обвислими довгими вухами, а також собака цієї породи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спанієль —
СПАНІЄ́ЛЬ, я, ч. Порода довгошерстих коротконогих мисливських собак з обвислими довгими вухами; собака цієї породи. Сидів [Мнішек] на канапі навпроти Евеліни. Плямистий дорідний спанієль вмостився у нього в ногах і сонно поводив головою (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
спанієль —
СПАНІЄ́ЛЬ, я, ч. Порода довгошерстих коротконогих мисливських собак з обвислими довгими вухами, а також собака цієї породи. Сидів [Мнішек] на канапі навпроти Евеліни. Плямистий дорідний спанієль вмостився у нього в ногах і сонно поводив головою (Рибак, Помилка.., 1956, 263).
Словник української мови в 11 томах