Орфографічний словник української мови

спарювання

спа́рювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спарювання — -я, с. Дія за знач. спарювати і спарюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спарювання — СПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. спа́рювати і спа́рюватися. Спарювання жуків розпочинається з 2-ої декади червня (з наук. літ.); Спарювання квартир.  Словник української мови у 20 томах
  3. спарювання — СПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. спа́рювати і спа́рюватися. Спарювання жуків розпочинається з 2-ої декади червня (Шкідн.. рослин, 1949, 134); Менш зручним є спарювання трикімнатних квартир (Жилий буд. колгоспника, 1956, 33).  Словник української мови в 11 томах