спарювання

спа́рювання

-я, с.

Дія за знач. спарювати і спарюватися.

Значення в інших словниках

1. спарювання — спа́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спарювання — СПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. спа́рювати і спа́рюватися. Спарювання жуків розпочинається з 2-ої декади червня (з наук. літ.); Спарювання квартир.  Словник української мови у 20 томах
3. спарювання — СПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. спа́рювати і спа́рюватися. Спарювання жуків розпочинається з 2-ої декади червня (Шкідн.. рослин, 1949, 134); Менш зручним є спарювання трикімнатних квартир (Жилий буд. колгоспника, 1956, 33).  Словник української мови в 11 томах