Орфографічний словник української мови

спасення

спасе́ння

іменник середнього роду

заст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спасення — див. РЯТУНОК.  Словник синонімів Караванського
  2. спасення — -я, с., рел. Те саме, що спасіння 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спасення — СПАСЕ́ННЯ, я, с., рел., рідко. Те саме, що спасі́ння 3. [Кнур:] Мала дитина голодна плаче, погодувати треба, а вона з черницями про спасення базіка (Панас Мирний); [Джонатан:] Ти, Річарде, для слави готов душі спасенно загубити (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  4. спасення — СПАСЕ́ННЯ, я, с., рел., заст. Те саме, що спасі́ння 3. [Кнур:] Мала дитина голодна плаче, погодувати треба, а вона з черницями про спасення базіка (Мирний, V, 1955, 90); [Джонатан:] Ти, Річарде, для слави готов душі спасенно загубити (Л. Укр., III, 1952, 108).  Словник української мови в 11 томах