спасення

СПАСЕ́ННЯ, я, с., рел., заст. Те саме, що спасі́ння 3.

[Кнур:] Мала дитина голодна плаче, погодувати треба, а вона з черницями про спасення базіка (Мирний, V, 1955, 90);

[Джонатан:] Ти, Річарде, для слави готов душі спасенно загубити (Л. Укр., III, 1952, 108).

Значення в інших словниках

1. спасення — спасе́ння іменник середнього роду заст.  Орфографічний словник української мови
2. спасення — див. РЯТУНОК.  Словник синонімів Караванського
3. спасення — -я, с., рел. Те саме, що спасіння 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спасення — СПАСЕ́ННЯ, я, с., рел., рідко. Те саме, що спасі́ння 3. [Кнур:] Мала дитина голодна плаче, погодувати треба, а вона з черницями про спасення базіка (Панас Мирний); [Джонатан:] Ти, Річарде, для слави готов душі спасенно загубити (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах