Орфографічний словник української мови

спецкор

спецко́р

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спецкор — -а, ч. Спеціальний кореспондент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спецкор — СПЕЦКО́Р, а, ч. Скорочення: спеціальний кореспондент. Матвій Діденко як спецкор .. встигав побувати і в цехах, де зустрічалися новатори, і на технічних конференціях (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
  3. спецкор — СПЕЦКО́Р, а, ч. Скорочення: спеціальний кореспондент. Матвій Діденко як спецкор «Зорі комунізму» встигав побувати і в цехах, де зустрічалися новатори, і на технічних конференціях (Автом., В. Кошик, 1954, 260).  Словник української мови в 11 томах