Значення в інших словниках
-
спирт —
-у, ч. 1》 Горюча, рідина, яку одержують бродінням деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль і наступними відгонкою та перегонкою. || Один із видів такої рідини, що його вживають як алкогольний напій. || Алкоголь взагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спирт —
СПИРТ, у, ч. 1. мн. Органічні сполуки, які містять одну або кілька гідроксильних груп, безпосередньо пов'язаних із атомом вуглецю у вуглеводневому радикалі. За числом гідроксильних груп спирти можуть бути одно- і багатоатомнитми (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
спирт —
Високопроцентний водний розчин етанолу (етилового спирту), який отримують на підприємствах спиртової промисловості; понад 88% — с.-сирець (містить сивушні масла, які усувають під час ректифікації); бл. 96% — с.-ректифікат; забруднений с. — денатурат.
Універсальний словник-енциклопедія
-
спирт —
Спирт, -ту, -тові, в -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спирт —
СПИРТ, у, ч. 1. Горюча, багата на алкоголь рідина, яку одержують перегонкою деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль. Покришки з брязком впали з цистерн, вогонь торкнувся спирту, і легка блакитна хмарка вся попливла над ним (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах