спирт

Високопроцентний водний розчин етанолу (етилового спирту), який отримують на підприємствах спиртової промисловості; понад 88% — с.-сирець (містить сивушні масла, які усувають під час ректифікації); бл. 96% — с.-ректифікат; забруднений с. — денатурат.

Значення в інших словниках

1. спирт — спирт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спирт — -у, ч. 1》 Горюча, рідина, яку одержують бродінням деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль і наступними відгонкою та перегонкою. || Один із видів такої рідини, що його вживають як алкогольний напій. || Алкоголь взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спирт — СПИРТ, у, ч. 1. мн. Органічні сполуки, які містять одну або кілька гідроксильних груп, безпосередньо пов'язаних із атомом вуглецю у вуглеводневому радикалі. За числом гідроксильних груп спирти можуть бути одно- і багатоатомнитми (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. спирт — Спирт, -ту, -тові, в -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спирт — СПИРТ, у, ч. 1. Горюча, багата на алкоголь рідина, яку одержують перегонкою деяких продуктів, багатих на цукор і крохмаль. Покришки з брязком впали з цистерн, вогонь торкнувся спирту, і легка блакитна хмарка вся попливла над ним (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах