сплячка

спля́чка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. сплячка — див. СОН, СОНЛИВІСТЬ; (суспільна) П. летаргія, бездіяльність; МЕД. сонна хвороба.  Словник синонімів Караванського
2. сплячка — -и, ж. 1》 Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року. || Оціпеніння холоднокровних тварин, що нагадує сон. 2》 розм. Тяжкий, непробудний сон; непереборна сонливість. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплячка — СПЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Фізіологічний стан різко пониженої життєдіяльності організму, подібний до сну, в якому періодично перебувають деякі тварини.  Словник української мови у 20 томах
4. сплячка — СПЛЯ́ЧКА (стан різко пониженої життєдіяльності в деяких тварин у несприятливі пори року), ОЦІПЕНІ́ННЯ. Зимова сплячка ведмедів, борсуків, їжаків; Оціпеніння птахів дуже відрізняється від сплячки ссавців...  Словник синонімів української мови
5. сплячка — Спля́чка, -чки, -чці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сплячка — СПЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року. Під час сплячки [тварин] такі процеси життєдіяльності організму, як дихання, виділення, загальмовуються...  Словник української мови в 11 томах