сплячка
спля́чка
-и, ж.
1》 Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року.
|| Оціпеніння холоднокровних тварин, що нагадує сон.
2》 розм. Тяжкий, непробудний сон; непереборна сонливість.
|| перен. Стан душевного оціпеніння, апатії, пасивності, бездіяльності.
3》 мед., розм. Те саме, що Сонна хвороба (див. сонний).
Великий тлумачний словник сучасної української мови