1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сплячка

спля́чка

-и, ж.

1》 Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року.

|| Оціпеніння холоднокровних тварин, що нагадує сон.

2》 розм. Тяжкий, непробудний сон; непереборна сонливість.

|| перен. Стан душевного оціпеніння, апатії, пасивності, бездіяльності.

3》 мед., розм. Те саме, що Сонна хвороба (див. сонний).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплячка — спля́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сплячка — див. СОН, СОНЛИВІСТЬ; (суспільна) П. летаргія, бездіяльність; МЕД. сонна хвороба. Словник синонімів Караванського
  3. сплячка — СПЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Фізіологічний стан різко пониженої життєдіяльності організму, подібний до сну, в якому періодично перебувають деякі тварини. Словник української мови у 20 томах
  4. сплячка — СПЛЯ́ЧКА (стан різко пониженої життєдіяльності в деяких тварин у несприятливі пори року), ОЦІПЕНІ́ННЯ. Зимова сплячка ведмедів, борсуків, їжаків; Оціпеніння птахів дуже відрізняється від сплячки ссавців... Словник синонімів української мови
  5. сплячка — Спля́чка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сплячка — СПЛЯ́ЧКА, и, ж. 1. Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року. Під час сплячки [тварин] такі процеси життєдіяльності організму, як дихання, виділення, загальмовуються... Словник української мови в 11 томах