спонукання

спонука́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. спонукання — -я, с. Дія за знач. спонукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Вигуки є тими засобами, за допомогою яких виражаються в мові почуття, емоції, спонукання (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Зумів [М. Шолохов] глибоко і проникливо зобразити духовні спонукання, передати внутрішній світ своїх героїв (Літ. газ., 8.ІХ 1959, 1).  Словник української мови в 11 томах