спонукання
спонука́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спонукання — -я, с. Дія за знач. спонукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Вигуки є тими засобами, за допомогою яких виражаються в мові почуття, емоції, спонукання (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Зумів [М. Шолохов] глибоко і проникливо зобразити духовні спонукання, передати внутрішній світ своїх героїв (Літ. газ., 8.ІХ 1959, 1). Словник української мови в 11 томах