1. Словник української мови в 11 томах

спонукання

СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти.

Зумів [М. Шолохов] глибоко і проникливо зобразити духовні спонукання, передати внутрішній світ своїх героїв (Літ. газ., 8.ІХ 1959, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонукання — спонука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спонукання — -я, с. Дія за знач. спонукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Вигуки є тими засобами, за допомогою яких виражаються в мові почуття, емоції, спонукання (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах