спонукання
СПОНУКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. спонука́ти.
Вигуки є тими засобами, за допомогою яких виражаються в мові почуття, емоції, спонукання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спонукання — спонука́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спонукання — -я, с. Дія за знач. спонукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спонукання — СПОНУКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спонука́ти. Зумів [М. Шолохов] глибоко і проникливо зобразити духовні спонукання, передати внутрішній світ своїх героїв (Літ. газ., 8.ІХ 1959, 1). Словник української мови в 11 томах