Значення в інших словниках
-
спопелілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти. Спопелілий серцем — душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спопелілий —
СПОПЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до спопелі́ти. Наумиха метнулась до стіжків, а вони стояли то чорні й спопелілі, то жевріли ще, як жар у печі... (М. Коцюбинський); Спопелілі круки розлітані круг ватрища пожерть (В.
Словник української мови у 20 томах
-
спопелілий —
спопелі́ти се́рцем. Дуже змучитися; стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування і т. ін. Мати спопеліла серцем — єдиний син загинув на фронті (З газети). спопелі́лий се́рцем.
Фразеологічний словник української мови
-
спопелілий —
СПОПЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спопелі́ти. Наумиха метнулась до стіжків, а вони стояли то чорні й спопелілі, то жевріли ще, як жар у печі… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах