Орфографічний словник української мови

спороджувати

споро́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спороджувати — -ую, -уєш, недок., спородити, -роджу, -родиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що народжувати 1). 2》 перен. Започатковувати що-небудь, створювати щось, бути причиною появи когось, чогось. || Пробуджувати, викликати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спороджувати — СПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., кого, що, розм. 1. Те саме, що наро́джувати 1. – Спородила я дітей Вже й не так багато – Лиш Івана та Степана, Лиш Явдошку та Грицька, Лиш Настусю та Марусю (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. спороджувати — СПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., розм. 1. Те саме, що наро́джувати 1. — Спородила я дітей Вже й не так багато — Лиш Івана та Степана, Лиш Явдошку та Грицька, Лиш Настусю та Марусю (С. Ол., Вибр.  Словник української мови в 11 томах