спородити

спороди́ти

дієслово доконаного виду

народити

розм.

Значення в інших словниках

1. спородити — див. спороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спородити — СПОРОДИ́ТИ див. споро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. спородити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
4. спородити — СПОРОДИ́ТИ див. споро́джувати.  Словник української мови в 11 томах
5. спородити — Спородити, -джу, -диш гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.  Словник української мови Грінченка