Значення в інших словниках
-
спородити —
спороди́ти дієслово доконаного виду народити розм.
Орфографічний словник української мови
-
спородити —
СПОРОДИ́ТИ див. споро́джувати.
Словник української мови у 20 томах
-
спородити —
НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет.
Словник синонімів української мови
-
спородити —
СПОРОДИ́ТИ див. споро́джувати.
Словник української мови в 11 томах
-
спородити —
Спородити, -джу, -диш гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.
Словник української мови Грінченка