Великий тлумачний словник сучасної мови

спорожнений

споро́жнений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спорожнити.

2》 у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній.

|| Ніким не зайнятий; вільний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спорожнений — споро́жнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. спорожнений — СПОРО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спорожни́ти. Здорова пляшка вже була спорожнена (І. Нечуй-Левицький); За столом сидів Симкович і вже клював носом. Перед ним стояла наполовину спорожнена пляшка (М. Ю. Тарновський); Рушив потяг назад не спорожнений.  Словник української мови у 20 томах
  3. спорожнений — ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. спорожнений — СПОРО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спорожни́ти. Здорова пляшка вже була спорожнена (Н.-Лев., IV, 1956, 206); За столом сидів Симкович і вже клював носом. Перед ним стояла наполовину спорожнена пляшка (М. Ю. Тарн., День..  Словник української мови в 11 томах