споруджувати —
див. будувати
Словник синонімів Вусика
споруджувати —
[споуруджуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
споруджувати —
-ую, -уєш і рідко споруджати, -аю, -аєш, недок., спорудити, -руджу, -рудиш, док., перех. 1》 Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). || розм. Робити, виготовляти що-небудь перев. ручним способом; майструвати. 2》 розм., рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
споруджувати —
СПОРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко СПОРУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРУДИ́ТИ, руджу́, ру́диш, док., що. 1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). На Україні було багато народних теслів, які майстерно споруджували різні будівлі (із журн.
Словник української мови у 20 томах
споруджувати —
СПОРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко СПОРУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРУДИ́ТИ, руджу́, ру́диш, док., перех. 1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). У містах жили будівельники, які вміли споруджувати великі будівлі (Іст.
Словник української мови в 11 томах