спосібно —
присл., розм. Те саме, що зручно 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
спосібно —
СПОСІ́БНО, присл., розм. Те саме, що зру́чно 1, 2. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами (Сл. Б. Грінченка); Куди йому спосібно йти (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
спосібно —
СПОСІ́БНО, присл., розм. Те саме, що зру́чно 1, 2. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами (Сл. Гр.); Куди йому спосібно йти (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
спосібно —
Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Словник української мови Грінченка