споювання

спо́ювання 1

іменник середнього роду

доведення до сп'яніння

спо́ювання 2

іменник середнього роду

скріплювання

Значення в інших словниках

1. споювання — I -я, с. Дія за знач. споювати I. II -я, с. Дія за знач. споювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з'єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з’єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (Стол.-буд. справа, 1957, 180).  Словник української мови в 11 томах