1. Орфографічний словник української мови

споювання

спо́ювання 1

іменник середнього роду

доведення до сп'яніння

спо́ювання 2

іменник середнього роду

скріплювання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споювання — I -я, с. Дія за знач. споювати I. II -я, с. Дія за знач. споювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з'єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з’єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (Стол.-буд. справа, 1957, 180). Словник української мови в 11 томах