1. Великий тлумачний словник сучасної мови

споювання

спо́ювання

I -я, с.

Дія за знач. споювати I.

II -я, с.

Дія за знач. споювати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споювання — спо́ювання 1 іменник середнього роду доведення до сп'яніння спо́ювання 2 іменник середнього роду скріплювання Орфографічний словник української мови
  2. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з'єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. споювання — СПО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. спо́ювати¹. СПО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. спо́ювати². Споюванням називаються з’єднання брусків або дощок поздовжніми ребрами. В результаті споювання дістають столярний щит (Стол.-буд. справа, 1957, 180). Словник української мови в 11 томах