Орфографічний словник української мови

спричинювати

спричи́нювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спричинювати — див. спричиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спричинювати — СПРИЧИ́НЮВАТИ див. спричиня́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. спричинювати — СПРИЧИНЯ́ТИ що (бути причиною появи чого-небудь), СПРИЧИ́НЮВАТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ЗУМО́ВЛЮВАТИ, ДАВА́ТИ, ПРИНО́СИТИ, НЕСТИ, СІ́ЯТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого (доводити до яких-небудь наслідків); ПРИЗВО́ДИТИ до чого, ЗАПОДІ́ЮВАТИ що, ЗАВДАВА́ТИ чого...  Словник синонімів української мови
  4. спричинювати — СПРИЧИ́НЮВАТИ див. спричиня́ти.  Словник української мови в 11 томах