спричинювати —
спричи́нювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
спричинювати —
див. спричиняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спричинювати —
СПРИЧИ́НЮВАТИ див. спричиня́ти.
Словник української мови у 20 томах
спричинювати —
СПРИЧИНЯ́ТИ що (бути причиною появи чого-небудь), СПРИЧИ́НЮВАТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ЗУМО́ВЛЮВАТИ, ДАВА́ТИ, ПРИНО́СИТИ, НЕСТИ, СІ́ЯТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого (доводити до яких-небудь наслідків); ПРИЗВО́ДИТИ до чого, ЗАПОДІ́ЮВАТИ що, ЗАВДАВА́ТИ чого...
Словник синонімів української мови