Значення в інших словниках
-
спустошення —
(дія) руйнування, нищення, руйнація; (стан душі) спустошеність.
Словник синонімів Караванського
-
спустошення —
-я, с. 1》 Дія за знач. спустошити, спустошувати. || Наслідки, результати цієї дії. 2》 Те саме, що спустошеність 2). Моральне спустошення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спустошення —
СПУСТО́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спусто́шити, спусто́шувати. У Вірменії [в XI –XII ст.], незважаючи на жорстоке спустошення її сельджуками, культурне життя не завмерло (з навч. літ.); // Наслідки, результати цієї дії.
Словник української мови у 20 томах
-
спустошення —
СПУСТО́ШЕНІСТЬ (втрата моральних сил), СПУСТО́ШЕННЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ПОРОЖНЕ́ЧА, ПОРОЖНЯ́ВА. Скільки за ці дні думала та передумала про свого баламута.. Така спустошеність, така самотність, — здається, розірветься душа! (О.
Словник синонімів української мови
-
спустошення —
Спусто́шення, -ння; -шення, -шень і -шеннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спустошення —
СПУСТО́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спусто́шити, спусто́шувати. У Вірменії [в XI-XII ст.], незважаючи на жорстоке спустошення її сельджуками, культурне життя не завмерло (Іст. СРСР, І, 1956, 71); // Наслідки, результати цієї дії.
Словник української мови в 11 томах
-
спустошення —
Спусто́шення, -ня с. Опустошеніе.
Словник української мови Грінченка