Значення в інших словниках
-
спустілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спустіти. 2》 у знач. прикм., перен. Те саме, що спустошений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спустілий —
СПУСТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до спусті́ти. Містечко було спустіле, напівзруйноване ударами нашої штурмової авіації (О. Гончар); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
спустілий —
ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев.
Словник синонімів української мови
-
спустілий —
СПУСТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спусті́ти. Містечко було спустіле, напівзруйноване ударами нашої штурмової авіації (Гончар, III, 1959, 127); Мовби шукаючи надійного захистку, непомітно звернули [військові] на бічну дорогу...
Словник української мови в 11 томах
-
спустілий —
Спустілий, -а, -е Опустѣлый.
Словник української мови Грінченка