спушений — Орфографічний словник української мови

спушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спушити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
спушений — СПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спуши́ти; // у знач. прикм. Дрібний дощ сіється над спушеними полями (С. Скляренко); Віяв свіжий вітер, підсушуючи м'яку спушену ріллю (П. Оровецький). Словник української мови у 20 томах
спушений — СПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спуши́ти; // У знач. прикм. Дрібний дощ сіється над спушеними полями (Скл., Святослав, 1959, 502); Віяв свіжий вітер, підсушуючи м’яку спушену ріллю (Оров., Зел. повінь, 1961, 11). Словник української мови в 11 томах