спушений

спу́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спушити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. спушений — спу́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спушений — СПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спуши́ти; // у знач. прикм. Дрібний дощ сіється над спушеними полями (С. Скляренко); Віяв свіжий вітер, підсушуючи м'яку спушену ріллю (П. Оровецький).  Словник української мови у 20 томах
3. спушений — СПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спуши́ти; // У знач. прикм. Дрібний дощ сіється над спушеними полями (Скл., Святослав, 1959, 502); Віяв свіжий вітер, підсушуючи м’яку спушену ріллю (Оров., Зел. повінь, 1961, 11).  Словник української мови в 11 томах