співквартирант співквартира́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках співквартирант — -а, ч. Те саме, що співмешканець. Великий тлумачний словник сучасної мови співквартирант — Сучиншовик, див. квартирант, сожитель Словник чужослів Павло Штепа співквартирант — СПІВКВАРТИРА́НТ, а, ч. Те саме, що співме́шканець. Словник української мови в 11 томах