Словник української мови в 11 томах

співквартирант

СПІВКВАРТИРА́НТ, а, ч. Те саме, що співме́шканець.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. співквартирант — співквартира́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. співквартирант — -а, ч. Те саме, що співмешканець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співквартирант — Сучиншовик, див. квартирант, сожитель  Словник чужослів Павло Штепа