Орфографічний словник української мови

співмножник

співмно́жник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. співмножник — -а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня – є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня — є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (Алг., І, 1956, 5).  Словник української мови в 11 томах