співмножник

співмно́жник

-а, ч., мат.

Один із множників, що входять у той самий добуток.

Значення в інших словниках

1. співмножник — співмно́жник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня – є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня — є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (Алг., І, 1956, 5).  Словник української мови в 11 томах