співмножник
співмно́жник
-а, ч., мат.
Один із множників, що входять у той самий добуток.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співмножник — співмно́жник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня – є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня — є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (Алг., І, 1956, 5). Словник української мови в 11 томах