співмножник

співмно́жник

-а, ч., мат.

Один із множників, що входять у той самий добуток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співмножник — співмно́жник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня – є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня — є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (Алг., І, 1956, 5). Словник української мови в 11 томах