співмножник

СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток.

Піднесення до степеня — є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (Алг., І, 1956, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співмножник — співмно́жник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. співмножник — -а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співмножник — СПІВМНО́ЖНИК, а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток. Піднесення до степеня – є окремий випадок множення, коли перемножується кілька однакових співмножників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах