співмешканка
СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. Жін. до співме́шканець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співмешканка — співме́шканка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співмешканка — -и. Жін. до співмешканець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співмешканка — СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. 1. Жін. до співме́шканець 1. 2. Те саме, що коха́нка. Словник української мови у 20 томах