співмешканка

співме́шканка

-и.

Жін. до співмешканець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співмешканка — співме́шканка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співмешканка — СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. 1. Жін. до співме́шканець 1. 2. Те саме, що коха́нка. Словник української мови у 20 томах
  3. співмешканка — СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. Жін. до співме́шканець. Словник української мови в 11 томах