1. Словник української мови у 20 томах

співмешканка

СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж.

1. Жін. до співме́шканець 1.

2. Те саме, що коха́нка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співмешканка — співме́шканка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співмешканка — -и. Жін. до співмешканець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співмешканка — СПІВМЕ́ШКАНКА, и, ж. Жін. до співме́шканець. Словник української мови в 11 томах