співспадкоємець співспадкоє́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках співспадкоємець — -мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови співспадкоємець — СПІВСПАДКОЄ́МЕЦЬ, мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь. Словник української мови у 20 томах співспадкоємець — СПІВСПАДКОЄ́МЕЦЬ, мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь. Словник української мови в 11 томах